Ми живемо в дуже непростий час, і справа навіть не у війні, корупції або поганій економіці. Радянский союз виявився настільки живучим, що навіть онуки тих, хто там побував продовжують думати як бабця з дідом. Нажаль, нема освідомлення того, що багата країна це багаті люди , а для того щоб люди були багатими, вони повинні працювати. Ми ж в результаті маємо наступне: якась частина людей працює, щось створює і як результат щось заробляє, інша частина їх сильно ненавидить за це.
Радянська ненависть до людей, які добре заробляють передається генами.
Справа навіть не в якомусь крутому бізнесі з великим капіталом, прибутками і тд, справа в елементарній наявності грошей та можливостей в тої чи іншої людини.
Чи знаєте ви, що офіціанти в радянських ресторанах не мали права на кишені , всі кишені, які були, зашивалися товстими нитками. Вважалось, що офіціант не повинен торкатися чайових, і взагалі , слово “чайові” було чужим в радянській ідеології, бо їх відносили до нетрудових прибутків і за це могли посадити. І це взірець відношення держави, з якою ми слава Богу, попрощалися, до працюючої людини. Людина працююча не мала права заробляти, а якщо заробляла, значить крадій. Нічого вам не нагадує?
Років 10 назад в центрі міста була велика кількість банків і салонів “Київстар”. Не було ще такої активної присутності соціальних мереж, тому в місті створювались якісь ініціативні групи, обурені такою “несправедливістю”, вони вимагали заборонити ці банки, а разом з ними заборонити таку кількість салонів “Київстару”. Сьогодні, ці ж самі люди, а може і їхні діти, обурені тим, що в місті багато ресторанів. Правда сьогодні, їх думки поділилися. Якась частина говорить, що ресторани можуть бути, але категорчно без літніх майданчиків, або якщо й видавати дозвіл на майдинчик, то тільки розміром 1м х 1м, і тільки після погодження з ними, або навіть проведення референдуму. Друга частина каже, що ресторанів взагалі не повинно бути. Життя показує, повірте моєму досвіду, що рано чи піздно вони між собою поб’ються . А додайте до того активну роботу всіляких запрошених маркетингових служб по боротьбі з конкурентами і ви отримаєте дуже веселе життя людини, яка вирішила відкрити у Львові ресторан.
Я довго не міг зрозуміти змагання між деякими з них по освяченні перед відкриттям свого дітища. Деякі з них, досі впевнені, що чим крутіший священик, тим крутіший буде проект, а їжу можна й у сусідів вкрасти. Головне, щоб священик мав високий сан. Як мінімум, від нечисті убереже. Ви знаєте, я думаю що й вони теж праві.
От ми, наприклад, утримуємо дзвонаря, який кожного дня б’є в дзовни о 6 годині вечора, аби відігнати всіх злих духів :)
Я багато подорожую. Пам’ятаю, років 10-15 назад свою першу поїздку у Грецію. Я їздив туди на лікування і весь персонал пансіонату були індуси. Процедури в мене закінчувались близько другої години, і потім мені до 5-6 години доводилося сидіти голодним, бо у греків сієста, вони не працюють. Повернувся я обурений, впевнений в тому, що рано чи піздно в цій країні наступить повна сієста, і не помилився. В Америці ви ризикуєте в 6-7 годині ранку опинитися у корку, бо всі поспішають на роботу, а попасти в якісь ресторан після 5-ї години вечора практично неможливо, тому що американці, відпрацювавши день, вечеряють з друзями. Немає там впевненності у тому, що можна нічого не робити, і жити у багатій країні. Країну і її економіку творять люди, які у ній живуть. Люди, які хочуть бути багатими за власний рахунок, а не чужий. Люди, які прагнуть до статку, а не зневажають його.
Я впевнений, що владу потрібно контролювати і впевнений що контролювати повинно громадянське суспільство, але контролерів бізнеса стало набагато більше, ніж контролерів влади. Вгадайте з трьох разів чому.
Ну і нарешті про наболівше : про пандуси :)
Дорогі, любимі, шановні і інші контролери моїх ресторанів, я не буду вам розказувати всілякі історії про те, що всі закони і положенн для бізнесу складені таким чином, що їх неможливо виконати. То нікому не цікаво. Але я обіцяю, що зроблю все можливе , законне і, вибачте, незаконне, для того, щоб забезпечити максимальний доступ для людей з обмеженними можливостями у свої заклади. Згідний, треба. Згідний, що то не справедливо. Тільки нажаль, це настільки проблемно, що вирішити це за раз майже неможливо.
На цій мінорній ноті закінчую з наболілим і обіцяю наступну, останню частину про їжу і жінок.